- розлючувати
- —————————————————————————————розлю́чуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розлючувати
Смотреть что такое "розлючувати" в других словарях:
розлючувати — див. розлютовувати … Український тлумачний словник
злютовувати — ую, уєш, недок., злютува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Розлючувати, сердити. 2) Спаювати (метал, скло та ін.) … Український тлумачний словник
озвірювати — юю, юєш, недок., озві/рити, рю, риш, док., перех., розм. 1) Робити кого небудь жорстоким, лютим, подібним до звіра. 2) Дуже гнівити, сердити; розлючувати. || рідко. Вороже настроювати проти кого небудь … Український тлумачний словник
розлючування — я, с. Дія і стан за знач. розлючувати і розлючуватися … Український тлумачний словник
лютити — (дуже сердити, доводити до гніву), розлючувати, розлютовувати, розлютувати, розлютити, роз яряти, роз ярити, озвірювати, озвірити, бісити Пор. сердити … Словник синонімів української мови
